«Українонька сумна» – в
«Україні йде війна»…
Уже четверте десятиліття пише для дітей
знана не тільки на Прикарпатті, а й за його межами письменниця Віра Багірова. На останні події в Україні вона
відгукнулась оповіданнями й поезіями, присвяченими Революції гідності та війні
на Донбасі.
Оповідка Прапорець Майдану висвітлює
безпосереднє сприйняття дітьми сучасних суспільних подій та настроїв.
Для маленьких читачів став справжнім героєм маленький Андрійко з Лисичанська
(оповідання «Хоробрий хлопчик»). Цей твір, як і оповідання «Ангели-воїни», «Війна»,
«Бомбосховище», «Колона танків», можуть слугувати прикладом того як потрібно
розповідати дітям про війну, про Національну гвардію і місію кожного українця
знайомити їх з національними героями і вчити не бути байдужими.
Бачення війни хлопчиками і
дівчатками, роздуми авторки, глибокий підтекст із натяками на історичне минуле
України та українців, які змушені відстоювати свою волю, відчитуються у вірші
«Діти граються в війну»:
Розкажу
вам річ одну:
Діти
граються в війну.
Тільки
їхні пістолети,
Не розстрілюють весну.
І
не йде на брата брат,
І
не падає солдат,
І
церковні мідні дзвони
Їм
не б’ють страшний набат.
То
чому війна існує
І
пістолі нам дає?
То
прадавня кров козача
За
свободу повстає.
Кожним рядком своїх
творів відповідної тематики Віра Багірова закликає дітей любити Вітчизну, рідний
народ, єднатися і бути справжніми його синами і дочками («Україна милая моя», «Батьківщинонька»,
«Запалим ватру», «Ми патріоти України» та ін.), відроджувати та шанувати
народні традиції («Вишиванка», «Повернення
до народних традиційних джерел», «Калина», «Наші танці», «Духовність випливає з
релігії»).
Особливо з метафоричністю,
оригінальними образами позначена поезія-пісня «Ти моя країна, рідна Україно», в
якому дівчинка ось якими зворушливими
словами звертається до своєї
Вітчизни:
Ти моя
країна, рідна Україно,
Я твоя
зернина в житнім
колоску,
І росту
у полі, полі
неозорім,
Понад нами
небо в сонячнім
вінку.
Черешневим гаєм
річка протікає.
Я її
краплина, ніжна і
швидка.
Я спішу
до моря, де
високі зорі,
В нім
моє дитинство, юність
гомінка.
В славі
України є висока нота
І акорди сильні, відгомін
віків.
Я у
звуці тому, у
колисці дому,
Серед гуцуляток,
серед козаків
Світлана
Бойчук-Коцюбинська, рецензент книги Віри Багірової «Таємниця місячного сяйва» -
(2014), використовуючи цитати з творів письменниці, влучно константує: «О яке то
щастя жити» і творити для дітей! Відчувати їхні душі і знати відповіді на
запитання: «Чого діти прагнуть сьогодні?», »Що каже дитяче серденько?», «Що
можуть діти?» , «Чим поможуть?», «Чим прислужать Матері вони? у час, коли «Українонька сумна», бо в «Україні
йде війна».
Направду вражає вміння письменниці говорити
з дітьми про все:
про щасливе дитинство, світ любові, добра і
милосердя, природу, сім’ю, школу, рідну домівку, місто і країну, а також про
речі, які не кожен дитячий письменник зважується висвітлювати.
Спонукаючи дітей замислитися і
говорити про сенс, того, що відбувається, Віра Багірова написала поезію «Хвилина
мовчання», що стала піснею завдяки композитору Ігореві Медведю. Вона починається так:
Обірвемо радість,
обірвем навчання.
Устанемо діти,
в хвилину мовчання.
Згадаємо тих,
хто загинув в борні,
На вітчизняній війні.
Віра Багірова знає, як писати для
маленьких дітей про війну, боротьбу за рідну землю, смерть героїв, щоби при
цьому не травмувати дитячу психіку, а зміцнювати національний дух, патріотичні
переконання хлопчиків і дівчаток, запалювати в маленьких серцях щиру любов до України, визнаючи для них як
життєвий орієнтир вищі моральні цінності та якості людини.
Основними рисами письменниці є
широка палітра тем і проблем, які вона порушує у своїх творах, розгалужена
система жанрів, у яких працює, активне використання біблійного і фольклорного
матеріалу, образна мова. Твори Віри Багірової містять ті зернята, які,
віриться, впавши в добрий грунт, дадуть добірний урожай. Духовні цінності,
прищеплені в дитинстві, стануть основою
життєвої позиції у майбутньому.
Тетяна Качак,
Кандидат філологічних наук, доцент ПНУ ім. В. Стефаника,
голова Івано-Франківської філії центру дослідження літератури для дітей та
юнацтва.
Комментариев нет:
Отправить комментарий